Від сервісу до наступного

371 з служби даліКнига Неємії, одна з 66 книг Біблії, ймовірно, одна з найменш помічених. У ньому немає щирих молитов і пісень, як у Псалтирі, ні грандіозного опису творіння, як книга Буття (1. Мойсей) і немає біографії Ісуса чи теології Павла. Проте, як натхнене Боже слово, воно так само важливе для нас. Це легко не помітити, гортаючи Старий Завіт, але ми можемо багато чого навчитися з цієї книги – особливо про справжню згуртованість і зразкове життя.

Книгу Неємії зараховують до історичних книг, оскільки в ній насамперед записуються важливі події в єврейській історії. Разом з книгою Ездри повідомляється про відновлення міста Єрусалиму, завойованого і спустошеного вавилонянами. Книга унікальна тим, що написана від першої особи. Зі слів Неємії ми дізнаємося, як цей вірний чоловік воював за свій народ.

Неемія займав важливу посаду при дворі царя Артаксеркса, але відмовився від влади та впливу, щоб допомогти своєму народові, який страждав від великого нещастя і ганьби. Йому було дано дозвіл повернутися в Єрусалим і відбудувати зруйнований міський мур. Міська стіна може здатися нам сьогодні неважливою, але в 5. Століття до нашої ери укріплення міста було вирішальним для його поселення. Те, що Єрусалим, центр поклоніння вибраного Божого народу, був зруйнований і залишений без захисту, ввергло Неемію в глибокий смуток. Йому було дано кошти відновити місто і зробити його місцем, де люди могли б знову без страху жити й поклонятися Богу. Однак відбудова Єрусалиму була нелегкою справою. Місто було оточене ворогами, яким не подобалося, що єврейський народ ось-ось знову процвітає. Вони погрожували дивовижним знищенням уже побудованих Неємією будівель. Виникла нагальна потреба підготувати євреїв до небезпеки.

Сам Неемія розповідає: «І сталося відтоді, що половина мого народу працювала на будівництві, а друга половина готувала списи, щити, луки та обладунки, і стояла за всім Юдиним домом, який будував мур. Ті, хто ніс тягарі, працювали так:

Однією рукою вони виконували роботу, а іншою тримали зброю» (Неемія 4,10-11). Це була дуже серйозна ситуація! Щоб відновити місто, яке вибрав Бог, ізраїльтяни повинні були по черзі призначати людей для його будівництва та виставляти охорону, щоб захищати його. Ви повинні були бути готові відбити атаку в будь-який момент.

По всьому світу є багато християн, які перебувають під постійною загрозою переслідувань через те, як вони живуть своєю вірою. Навіть ті, хто не живе щодня в небезпеці, можуть багато чого навчитися зі служіння Неемії. Варто подумати про те, як ми можемо «захистити» один одного, навіть коли обставини менш екстремальні. Коли ми працюємо над розбудовою тіла Христа, світ зустрічає нас неприйняттям і зневірою. Як християни, ми повинні оточувати себе однодумцями та підтримувати їх.

Неємія та його народ завжди забезпечували пильність і готовність до дій, щоб бути озброєними в будь-якій ситуації — чи то будувати місто Божого народу, чи то захищати його. Їх попросили зробити це, не обов’язково тому, що вони найкраще підходять для цього завдання, а тому, що роботу потрібно було виконати.

Можливо, небагато з нас почуваються покликаними робити великі справи. На відміну від багатьох персонажів Біблії, Неємію не називали спеціально. Бог не говорив з ним через палаючий кущ чи уві сні. Він щойно почув про потребу й помолився, щоб побачити, як він може допомогти. Тоді він попросив, щоб йому доручили відбудову Єрусалиму — і дозвіл було дано. Він виступив з ініціативою стати на захист Божого народу. Якщо надзвичайна ситуація в нашому оточенні спонукає нас вжити заходів, Бог може вести нас у цьому так само сильно, як якщо б Він використовував хмарний стовп або голос з неба.

Ми ніколи не знаємо, коли нас покличуть служити. Не здавалося, що Неемія буде найперспективнішим кандидатом: він не був ні архітектором, ні будівельником. Він займав сильну політичну позицію, від якої відмовився без упевненості в успіху через негаразди. Він жив для цього призначення, тому що вважав, що згідно з волею Божою та Його шляхами люди повинні жити серед народів у певному місці й часі – Єрусалимі. І він цінував цю мету більше, ніж власну безпеку та заслуги. Неемії постійно доводилося стикатися з новими ситуаціями. Під час відбудови йому постійно кидалися виклики подолати негаразди та перенаправити свій народ.

Я пам’ятаю, як часто нам усім, здається, важко служити один одному. Мені спадає на думку, що я часто думав, що хтось інший, ніж я, був би набагато краще підходящим, щоб допомогти в певних випадках. Однак книга Неемії нагадує нам, що як спільнота Бога ми покликані піклуватися один про одного. Ми повинні бути готові відкласти власну безпеку та розвиток, щоб допомогти нужденним християнам.

Мене сповнює величезна вдячність, коли я чую від братів і сестер і співробітників, які заступаються за інших, будь то через особисту прихильність чи їхні пожертви – залишаючи анонімну сумку з їжею чи одягом перед дверима нужденної сім’ї чи запрошення до когось із них. Звертатися до нужденних сусідів на вечерю - всі вони вимагають знаку любові. Я щасливий, що Божа любов тече через Його народ до людей! Наша відданість потребам нашого оточення показує справді зразковий спосіб життя, в якому ми довіряємо в кожній ситуації, яку Бог поставив нам у потрібне місце. Його способи іноді незвичайні, коли справа доходить до допомоги іншим і привнесення трішки світла в наш світ.

Дякуємо вам за вашу вірність Ісусу і вашу любовну підтримку нашої спільноти віри.

З вдячністю та вдячністю

Йосип Ткач

президент
GRACE COMMUNION INTERNATIONAL


PDFВід сервісу до наступного